Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знівечений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перенівечений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
понівечений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
перенівечений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перенівечити … Український тлумачний словник
понівечений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити. || поні/вечено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований. 3) у знач. прикм. Побитий, покалічений. || Підірваний, ослаблений. 4) у знач. прикм. Спотворений. ||… … Український тлумачний словник
знівеченість — ності, ж. Стан за знач. знівечений 2), 3) … Український тлумачний словник
перерубаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до перерубати. 2) у знач. прикм. Зіпсований, знівечений, поранений і т. ін. ріжучою холодною зброєю … Український тлумачний словник
понівеченість — ності, ж. Стан за знач. понівечений … Український тлумачний словник
пофалатаний — а, е, зах. Понівечений, порубаний … Український тлумачний словник
скалічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скалічити. || у знач. ім. скалі/чений, ного, ч. Той, кого скалічили. || скалі/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Який знівечився, зазнавши моральних травм; знівечений … Український тлумачний словник
